РОЗРАХУНОК РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ВИРОБНИЦТВА В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

Рентабельність – один з найважливіших показників ефективності виробництва, використовуваний для оцінки діяльності підприємства. Підприємство працює рентабельно в тому випадку, якщо доходи, отримані їм у результаті господарсько-виробничої діяльності, перевищують видатки на проведення робіт.

Показник абсолютної суми прибутку при аналізі результатів діяльності підприємства не може повністю охарактеризувати добре або погано воно працювало, тому що не відомо виконаний обсяг робіт. Тільки співвідношення прибутку й обсягу виконаних робіт, що характеризується рівнем рентабельності, дозволяє оцінити господарсько-виробничу діяльність підприємства у звітному році, порівнювати з результатами попередніх звітних періодів, а також визначити місце аналізованого підприємства серед інших однотипних.

Рентабельність роботи підприємства характеризується двома показниками: абсолютною сумою прибутку, тис РОЗРАХУНОК РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ВИРОБНИЦТВА В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ. грн., і рівнем рентабельності, %. Крім того, при аналізі розрізняють планову й фактичну рентабельність.

Рівень загальної (балансової) рентабельності визначається як відношення суми балансової (загальної) прибутку до вартості робіт, виконаних власними ресурсами. Балансова рентабельність характеризує результати всіх видів діяльності підприємства. Рівень рентабельності розраховується по формулі

, (1)

де Поб – загальна сума прибутку (балансова), тис. грн.;

Ссм – кошторисна вартість виконаних робіт, тис. грн.

Рівень рентабельності виробничих фондів підприємства визначається відношенням прибутку (П) (за винятком плати за фонди, кредит і ін.) до сумарної, балансової вартості виробничих фондів підприємства (Фпр) (мал. 20.1):

, (2)

На технологічних лініях в умовах номенклатурного виробництва для характеристики рівня рентабельності виготовлення окремих виробів може бути РОЗРАХУНОК РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ВИРОБНИЦТВА В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ прийнятий показник рівня рентабельності за собівартістю:

, (3)

або

. (4)


Рис. 20.1. Залежність прибутку (а) і рівня рентабельності (б) від собівартості одиниці продукції

З останнього вираження видно, що рівень рентабельності є функцією ціни й собівартості одиниці продукції: при . Ця функціональна залежність може бути графічно представлена у вигляді гіперболи в системі Ур і Sед (див. мал. 20.1, б). При цьому,

якщо Sед = 0 Ур  ?;

при Sед = Zп Ур  0;

при Sед = Ур Ур  -?.

Мінімальне значення рівня рентабельності за собівартістю продукції повинне відповідати нерівності Ур ≥ 5,25%. Таким чином, розмір прибутку й рівень рентабельності органічно пов'язані з величиною собівартості виробів. Тому при виборі раціонального технологічного процесу при технологічній підготовці РОЗРАХУНОК РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ВИРОБНИЦТВА В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ виробництва необхідно проводити економічний аналіз процесу з метою встановлення можливих розмірів прибутку й рівня рентабельності.

В іноземній практиці застосовуються різні показники рентабельності (табл. 20.1), найважливішими з яких уважаються:

1) показник рентабельності (прибутковості), визначається як відношення прибутку, вираженої в порівнянних цінах, до сукупних активів підприємства:



(5)

2) показник рентабельності (прибутковості) по величині доданої вартості, віднесеної до інвестиційного капіталу:

(6)

Таблиця 20.1

Показники рентабельності

Показник Призначення Розрахункова формула
Коефіцієнти рентабельності капіталу
Рентабельність всіх активів по балансовому прибутку Показує, скільки грошових одиниць витрачено підприємством для одержання гривні прибутку незалежно від джерел залучення коштів
Рентабельність активів по чистому прибутку Аналогічно попередньому
Рентабельність власного капіталу по балансовому прибутку Визначає ефективність використання РОЗРАХУНОК РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ВИРОБНИЦТВА В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ власних вкладених коштів
Рентабельність власного капіталу по чистому прибутку Визначається кількістю чистого прибутку, заробленою кожною гривнею, вкладеної власником у підприємство
Рентабельність інвестицій Показує, наскільки ефективне підприємство веде інвестиційну діяльність
Рентабельність постійного капіталу Показує прибутковість використання всього капіталу
Рентабельність функціонуючого капіталу Дає найбільш повне подання про рентабельність виробничої діяльності
Коефіцієнти рентабельності продажів
Коефіцієнт рентабельності всіх операцій по балансовому прибутку Показує, наскільки ефективне підприємство веде свою діяльність
Те ж по чистому прибутку Показує «тисняву податкового преса» на доходи підприємства
Коефіцієнт рентабельності основної діяльності Показує рентабельність основної діяльності, очищеної від інших доходів і результатів
Показник чистого доходу Дозволяє визначити можливі вільні фінансові ресурси РОЗРАХУНОК РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ВИРОБНИЦТВА В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ майбутніх періодів і показує, скільки копійок чистого прибутку із гривні виторгу одержує підприємство

Для синтетичного аналізу аналітик може використовувати систему показників наступного типу:

(7)

Крім того, визначають різні показники норм загальної рентабельності (прибутковості):

(8)

(9)

(10)

(11)

В економічній літературі норма прибутковості власників часто йменується нормою комерційної рентабельності або ж чистою нормою прибутку. Показник загальної прибутковості (рентабельності) ураховує валовий дохід:

(12)

Ці показники, у більшій мері, указують на здатність підприємства створювати грошові ресурси.

Деякі аналитики, для встановлення норми прибутковості власників заміняють прибуток власників здатністю до самофінансування (тобто прибуток співвідносять із амортизаційними відрахуваннями).

Крім норми загальної прибутковості, визначаються наступні коефіцієнти:

(13)

(14)

т.е. ставка прибутковості інвестованого РОЗРАХУНОК РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ВИРОБНИЦТВА В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ капіталу (а) рівняється рівню рентабельності (b), помноженому на потік інвестованих капіталів (с);

(15)

(16)

(17)

де (1) – показник поточної ставки прибутковості на власний капітал;

(2) – експлуатаційна прибутковість до податку за результатами;

(3) – показник обігу активів (функція капіталістичної інтенсивності);

(4) – вплив ставки податків на компанії (якщо позначити ставку оподатковування Сн, те показник (4) дорівнює 1 – Сн);

(5) – частина чистого прибутку, одержуваної власником (з урахуванням розрахунків по податках);

(6) – показник фінансової структури – співвідношення між позиковим і власним капіталом:

(18)

Можна помітити, що добуток показників (2) і (3) є ставкою прибутковості інвестованого капіталу, а добуток показників (2) і (3) і (4) – ставкою експлуатаційної рентабельності після перерахування податків (при відсутності заборгованості). Добуток показників (5) і (6) дозволяє визначити вплив заборгованості.

Якщо аналітика РОЗРАХУНОК РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ВИРОБНИЦТВА В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ не цікавить норма експлуатаційної рентабельності, то він може обмежитися системою показників, які відображають надходження прибутку на власний капітал з експлуатаційною рентабельністю після перерахування податків у бюджет.

(19)

.

Нижче приводиться система показників, що ілюструє, чого підприємство може досягти при однаковій ставці прибутковості на власний капітал:

(20)

де НП – чистий прибуток;

Сн – ставка податку,

А – активи.

(21)

(22)

(23)

Отже,

і (24)

(25)

. (26)

Прибутковість власного капіталу можна розрахувати

. (27)

Ставка прибутковості власного капіталу (1) – це добуток прибутковості від реалізації продукції для власників (2) на показник обігу власного капіталу (3).

(28)

Ставка прибутковості власного капіталу (1) є добутком обший прибутковості (2) на обіг сукупного капіталу (3), на відносну частку прибутку власників у загальному прибутку (4) і на показник фінансової структури РОЗРАХУНОК РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ВИРОБНИЦТВА В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ (5), що виражає незмінність пасиву на позиковий і власний капітал.

Додаток 19

Форми організації підприємств

Організаційна відособленість підприємств

Самостійним суб'єктом господарювання, що здійснює свою діяльність в умовах ринкової економіки, є підприємство. Підприємство створюється для виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг з метою задоволення споживчого попиту й одержання прибутку. Воно самостійно здійснює свою діяльність, продає випускається продукцию, що, використовує прибуток, що залишився в його розпорядженні після сплати податків і інших обов'язкових платежів.

Господарські товариства й суспільства - це комерційні організації суглобним (складовим) капіталом, розділеним на частки (внески) його учасників. Господарські товариства можуть створюватися у формі повного товариства й товариства на вірі (командитного РОЗРАХУНОК РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ВИРОБНИЦТВА В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ товариства). Господарчі товариства можуть створюватися у формі акціонерного товариства, суспільства з обмеженої або з додатковою відповідальністю.

Повне товариство - це товариство, учасники якого (повні товариші) відповідно до ув'язненого між ними договором займаються підприємницькою діяльністю від імені товариства й несуть відповідальність по його зобов'язаннях всім своїм майном.

Товариство на вірі (командитне товариство) - це товариство, у якому поряд з учасниками, що здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і, що відповідають по зобов'язаннях товариства своїм майном (повними товаришами), є один або трохи учасників-вкладників (командитистів), які несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства в межах сум внесених ними РОЗРАХУНОК РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ВИРОБНИЦТВА В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ внесків, і не приймають участі в здійсненні підприємницької діяльності товариства.

Товариство з обмеженою відповідальністю - це засноване одним або декількома особами суспільство, статутний капітал якого відповідно до установчих документів розділений на частки певних розмірів; учасники товариства з обмеженою відповідальністю не відповідають по його зобов'язаннях і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю суспільства, у межах вартості внесених ними внесків.

Товариство з додатковою відповідальністю - це засноване одним або декількома особами суспільство, статутний капітал якого відповідно до установчих документів розділений на частки певних розмірів; учасники такого суспільства солідарно несуть субсидіарну відповідальність по його зобов'язаннях своїм майном у розмірі, кратному вартості їхніх внесків РОЗРАХУНОК РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ВИРОБНИЦТВА В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ, обумовленому установчими документами суспільства.

Акціонерне товариство - це суспільство, статутний капітал якого розділений на певне число акцій; учасники акціонерного товариства (акціонери) не відповідають по його зобов'язаннях і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю суспільства, у межах вартості приналежних їм акцій. Акціонерне товариство, учасники якого можуть відчужувати приналежні їм акції без згоди інших акціонерів, зізнається відкритим акціонерним товариством. Таке акціонерне товариство вправі проводити відкриту передплату на акції, що випускаються їм, і їхній вільний продаж на умовах, установлюваних законом і іншими правовими актами. Акціонерне товариство, акції якого розподіляються тільки серед його засновників або іншого, заздалегідь певного кола осіб РОЗРАХУНОК РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ВИРОБНИЦТВА В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ, зізнається закритим акціонерним товариством. Таке суспільство не вправі проводити відкриту передплату на акції, що випускаються їм, або іншим способом пропонувати їх для придбання необмеженому колу осіб.

Виробничий кооператив (артіль) - це добровільне об'єднання громадян для спільної виробничої або іншої господарської діяльності (виробництво, переробка, збут промислової, сільськогосподарської й іншої продукції, виконання робіт, торгівля, побутове обслуговування, надання інших послуг), заснованої на їх особистій трудовій і іншій участі й об'єднанні їх майнових пайових внесків.

Унітарним підприємством зізнається комерційна організація, не наділена правом власності на закріплене за нею майно. Майно унітарного підприємства є неподільним і не може бути розподілене по внесках (часткам РОЗРАХУНОК РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ВИРОБНИЦТВА В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ, паям), у тому числі між працівниками підприємства. Майно державного або муніципального унітарного підприємства перебуває відповідно в державній або муніципальній власності й належить такому підприємству на правах господарського ведення або оперативного керування.

Некомерційною організацією є організація, основною метою якої не є витяг прибутку і її розподіл між учасниками. Некомерційні організації можуть створюватися для досягнення соціальних, благодійних, культурних, освітніх, наукових і управлінських цілей, для охорони здоров'я громадян, розвитку фізичної культури й спорту, задоволення духовних і інших інтересів громадян і організацій, дозволу споровши й конфліктів, надання юридичної допомоги, а також в інших цілях, спрямованих на досягнення суспільних благ.


documentaurswyz.html
documentaurtejh.html
documentaurtltp.html
documentaurttdx.html
documentauruaof.html
Документ РОЗРАХУНОК РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ВИРОБНИЦТВА В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ